| |
-Чи вирішує проблему реформування системи нотаріальних органів і переходу до системи єдиного нотаріату надання однакової компетенції державним і приватним нотаріусам?
-Сам по собі перехід до системи єдиного нотаріату проблему реформування всієї системи нотаріальних органів не вирішить. Це тільки верхівка айсбергу. Я завжди зазначала, що це має бути першим, хоча й важливим кроком. Трансформація нотаріату безперечно має супроводжуватися перехідними законодавчими актами, такими, яким і є безпосередньо прийнятий законопроект 1425. Але обов'язковою умовою має бути прийняття найближчим часом нового закону про нотаріат, який би відповідав міжнародним стандартам та надавав нормальне законодавче підґрунтя для функціонування єдиного нотаріату. Хочу застережити, якщо й надалі обмежуватися лише внесенням змін до старого Закону про нотаріат, «штампуванням» підзаконних нормативних актів, то перспектива найближчих двох років – початок руйнування українського нотаріату.
-Прийнятий Закон «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат», який являє собою «малу реформу нотаріату», є компромісним. Які саме положення законопроекту№ 1425-1 були враховані у прийнятому документі?
-Ви абсолютно вірно зазначили. Дійсно, якщо можна так сказати закон є першим компромісом між нотаріусами та владою. Щодо запропонованих нами доповнень до законопроекту 1425, то вони були значними, адже з початку, урядом до парламенту був наданий вельми «сирий» текст з багатьма неврегульованими аспектами, які не вирішили основних проблем нотаріату. Отже після врахувань положень нашого альтернативного законопроекту 1425-1, законопроект 1425 був доповнений в багатьох питаннях, таких як державне регулювання нотаріальної діяльності, порядок підвищення кваліфікації нотаріусів, визначення нотаріальної таємниці, розмежування виду контролю за нотаріальною діяльністю між гілками влади, уточнення переліку видів нотаріальних дій та встановлення єдиного переліку нотаріальних дій, що вчиняють державні і приватні нотаріуси. Окрім того внесені нами корегування стосуються порядку визначення нотаріального округу, встановлюють прозорі правила допуску громадян України до приватної нотаріальної діяльності, порядок заміщення приватного нотаріуса, вдосконалюють питання реєстрації приватної нотаріальної діяльності та видачі реєстраційного посвідчення, встановлюють гарантії нотаріальної діяльності, розмежовують види контролю за нотаріальною діяльністю між гілками влади.
-Які прогнози щодо прийняття зазначених Вами законів?
– Прогнози річ не вдячна. Можу сказати, що і нову редакцію Закону про нотаріат і Нотаріальний процесуальний кодекс, який регулює вчинення всіх видів нотаріальних дій, мною розроблено та подано до профільних комітетів. Наразі вирішується питання щодо внесення Закон про нотаріат до розгляду у парламенті для прийняття його в першому читанні. Але , як ви розумієте, не можливо з упевненістю прогнозувати коли саме, в умовах ескалації внутрішньополітичного конфлікту в Україні, ці вкрай важливі законодавчі ініціативи будуть прийнятті парламентом.
-На сьогодні серед нотаріальних дій, які можуть здійснювати лише державні нотаріуси є видача свідоцтва про право на спадщину та вжиття заходів до охорони спадкового майна. Чи доцільним є, на Ваш погляд, надання права вчиняти ці дії і приватним нотаріусам?
-Ще раз скажу – якщо ми прагнемо міжнародної та європейської інтеграції, наша система законодавства та державних органів має відповідати міжнародно-визнаним стандартам. Одна з базисних вимог Міжнародного латинського нотаріату щодо України – запровадження саме системи єдиного нотаріату, без анахронічного, залишеного з радянської епохи поділу нотаріату на державний та приватний. Інша річ, як впорається Україна з цивілізованим процесом переходу до єдиного нотаріату. Адже наразі важливо встановити та контролювати процес реалізації на практиці передбачених в прийнятому законопроекті 1425 першочергових заходів щодо переходу до єдиного нотаріату. Я маю на увазі саме порядок спрощеної реєстрації приватної нотаріальної діяльності державними нотаріусами, забезпечення державних нотаріусів приміщеннями, надання державним нотаріальним архівам додаткової площі або нових приміщень для розміщення в установленому порядку архівних фондів. Від реалізації виконавчою владою цих перехідних положень буде залежати наскільки планомірно та безболісно буде об'єднаний нотаріат, без негативних наслідків цього процесу як для пересічних громадян, так і для самої системи нотаріату.
-Складним також є питання про можливість вчинення нотаріальних, а також прирівняних до нотаріальних дій іншими особами. Чи унормовується це питання якимсь чином?
Щодо прийнятого законопроекту 1425 то в ньому визначений порядок, згідно якого в населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування. Однак в запропонованому мною спільно з колегами проекті нового Закону № 1286-1 цей порядок визначений більш детально, що дає можливість запобігти подальшим колізіям. Наприклад, передбачено, що архіваріуси державних нотаріальних архівів мають право вчиняти нотаріальні дії по справах, що передані на зберігання до державних нотаріальних архівів. Вчинення нотаріальних дій, буде покладено на консульські установи України, а у випадках, передбачених законодавством, - на дипломатичні представництва України. У населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи органів місцевого самоврядування будуть мати право вчиняти нотаріальні дії, щодо вживання заходів до охорони спадкового майна, посвідчувати заповіти, окрім секретних, видавати дублікати посвідчених ними документів.
-Повернемося з Вашого дозволу до питання Нотаріального процесуального кодексу, який ви нещодавно ви внесли на розгляд парламенту. Чи зможе він замінити Інструкцію вчинення нотаріальних дій? Які проблеми він має на меті вирішити?
-Він не тільки зможе, але й зобов'язаний це зробити, саме з цією метою, він власно й створений. В законодавчих практиках багатьох країн світу вже не одне десятиріччя функціонують подібні кодекси, які довели свою ефективність регламентації правил вчинення нотаріальних дій. Погодьтесь, що підзаконного нормативного акту, яким є наразі Інструкція Мінюсту щодо вчинення нотаріальних дій, та навіть, нового Закону про нотаріат, для чіткого регламентування порядку вчинення нотаріальних дій – вкрай недостатньо. І абсолютно не логічним виглядає їх регламентація підзаконним актом - наказом Мінюсту, який можна змінювати без особливих проблем та перешкод. А прийняття Нотаріального процесуального кодексу дозволить створити чіткі та передбачувані процедури вчинення кожної нотаріальної дії і можливості оскарження її незаконності. І це ще один суттєвий та практичний крок до гармонізації українського законодавства до норм права ЄС та Міжнародного латинського нотаріату.
- Як Ви могли б охарактеризувати нинішній стан нотаріату?
-Перманентно нестабільний, який функціонує на основі застарілих нормативних актів – Закону, що прийнятий ще у 1993 році та Інструкції Мінюсту. Система нотаріату вкрай зарегульована, а доступ до професії невиправдано обтяжений. І якщо ми остаточно не хочемо втратити одну з найважливіших для нормального розвитку соціуму – систем, якою й є система нотаріату, ми маємо найближчим часом консолідованими зусиллями законодавчої та виконавчої влади завершити реформу нотаріату, прийняти базові, зазначені вище, законодавчі акти.
|
